Попри все, що я вивчив за останній рік, найбільше тішуся аерографією. Якби було більше часу, я б малював лише нею. Наразі це 1-2 роботи на тиждень, але вони вже починають формуватися у проєкт. Проєкт вирішив назвати “Суперпозиція”. Це про мене і багатьох людей навколо, які живуть у стані війни. Ми живемо, як той кіт Шредінгера: одночасно живі й мертві, доки хтось чи щось не відкриє ту коробку. Ось я щойно говорив із кимось, і за мить дізнаюся, що цієї людини вже немає. А я? Я ще є? Часто ловлю себе на цьому питанні: може, мене самого вже немає? Ми живемо, балансуючи між життям і смертю, не плануємо надто далеко, радіємо кожній зустрічі, а щоранку перевіряємо телефони — чи всі ще залишаються у цій реальності разом із нами.