Сходив e ZAG на виставку, де під одним дахом зібралися Дюрер, Кох, Ріпин і Бокотеї. І знаєте, виглядає це все разом досить гармонійно.

От тепер сиджу, малюю і думаю: як це Дюрер так штрихував і як у нього від цього не боліло плече? Як він узагалі жив поміж кількома війнами, голодом і епідеміями, та ще й знаходив сили малювати, вплітаючи весь цей хаос у свої твори?Залишатися собою і не зійти з розуму. Або навіть зійти, але так, щоб плече від штрихування все одно не боліло.

Дякую за фото khrysty_malyna